Зображення Тижня

17 вересня 2012 р.: Кришталево чисте небо у будь-яку ніч - це завжди радість споглядання. Але якщо ви на плато Чахнантор - в одному із найкращих місць для астрономічних спостережень, яке в чилійських Андах на висоті 5000 м над рівнем моря, це може бути переживанням, котре ви пам'ятатимете все своє життя. Дане панорамне зображення плато Чахнантор показує антени Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) на тлі вражаючого нічного зоряного неба. На передньому плані ми бачимо деякі антени ALMA, що працюючи разом. Плато виглядає вигнутим через ефект від ширококутного об'єктиву. ALMA є найпотужнішим у світі телескопом для вивчення Всесвіту в субміліметровому та міліметровому діапазоні хвиль. Будівельні роботи на ALMA будуть завершені у 2013 році, коли в дію буде введено 66 подібних високоточних антен. В даний час телескоп перебуває на своїй початковій стадії ранніх наукових спостережень. Хоча його не повністю побудовано, телескоп вже надає видатні результати, випереджаючи всі інші подібні субміліметрові масиви. У небі над антенами сяють ...

10 вересня 2012 р.: У цьому році ESO відсвяткує свою 50-у річницю. Щоб відзначити цей важливий ювілей, ми показуємо вам епізоди нашої історії. Раз на місяць протягом 2012 року в "Зображення Тижня" ви зможете побачити порівняльні види того, як воно було раніше та як стало зараз, як все змінилося за останні десятиліття на місцях обсерваторій Ла Сілла та Паранал, в офісах ESO в Сантьяго-де-Чилі та в штаб-квартирі в Гархінзі коло Мюнхена в Німеччині. У цьому місяці ми показуємо частину ESO, на яку час майже не впливає. Після довгого міжконтинентального перельоту в Сантьяго, або після нічних змін спостережень на телескопах, що може бути краще, ніж зручний будинок, де можна відновити сили та відпочити перед продовженням подорожі? Від перших років організації, гостьовий дім ESO в Сантьяго був таким місцем для астрономів, котрі відвідують обсерваторії ESO в Чилі. Наші фото "Тоді і Зараз" за цей місяць показують вигляд вітальні у 1996 році та тепер. Гостьовий будинок - ...

03 вересня 2012 р.: Дане нове барвисте зображення показує ділянку зореутворення LHA 120-N44 [1] в Великій Магеллановій Хмарі - малій галактиці, котра є супутником Чумацького Шляху. Картина поєднує в собі зображення у видимому світлі від 2.2 м телескопа MPG/ESO в обсерваторії ESO Ла Сілла в Чилі із зображеннями в інфрачервоному світлі та рентгенівських променях від орбітальних обсерваторій. У центрі цієї дуже багатої на газ, пил та молоді зорі ділянки знаходиться зоряне скупчення NGC 1929. Його масивні зірки виробляють інтенсивне випромінювання, на високих швидкостях виштовхують свою речовину, створюючи зоряні вітри, стрімко проходячи свої короткі, але яскраві життя, щоб вибухнути як наднові. Вітри та ударні хвилі від вибухів наднових утворили в навколишньому газі величезну порожнину, звану "надбульбашка". Спостереження від Космічної Рентгенівської Обсерваторії "Чандра" від NASA (забарвлені в сині кольори) показують гарячі ділянки, створені цими зоряними вітрами та ударними хвилями, в той час як спостереження від Космічного Інфрачервоного Телескопа "Спітцер" (показані червоним) відзначають місця холодних газу та ...

27 серпня 2012 р.: Imagine that you have just watched a beautiful sunset from the top of Cerro Paranal. As the Atacama Desert silently fades into the night, ESO’s Very Large Telescope (VLT) opens its powerful eyes on the Universe. With this spectacular 360-degree panorama, you can imagine the view that you would have if you were standing there, near the southern edge of the VLT’s platform. In the foreground, the fourth of the VLT’s Auxiliary Telescopes (AT4) is opening. To its left, the Sun has already set over the Pacific Ocean — covered by clouds below the altitude of Paranal, as usual. Across the rest of the platform, the other three Auxiliary Telescopes are seen in front of the large buildings of the four 8.2-metre Unit Telescopes. Finally, the Residencia and other basecamp facilities are also visible a little distance away, near the right-hand edge of the picture. As the night begins, imagine ...

20 серпня 2012 р.: На цьому чудовому зображенні, отриманому Жюльєном Жіраром, ми бачимо, як потужний лазерний промінь із Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO "малює" нічне небо над чилійською пустелею Атакама. Обертання Землі під час 30-и хвилинної експозиції та рух лазеру під час стеження за об’єктом - ось чому промінь виглядає віялом. Це також пояснює, чому зорі розтягнуті у криві стежки, являючи тонкі відмінності в своїх кольорах. Лазер використовується, щоб створити на небі цяточку світла (штучну "зірку") за рахунок світіння іонізованих атомів натрію в атмосфері Землі на висоті 90 км. Вимірювання даної так званої "опорної зорі" використовується для корекції ефекту розмиття атмосфери під час астрономічних спостережень у методі, відомому як адаптивна оптика. Хоча доволі яскраві звичайні зірок також використовуються для систем адаптивної оптики, лазерна "опорна зоря" може знаходитись там, де для нас це необхідно, завдяки чому адаптивна оптика може бути використана для спостереження об’єктів по усьому небі. На світлині видно чотири великих башти 8.2 м ...

13 серпня 2012 р.: Невпинно наглядає за антенами Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) Оріон - Зоряний Мисливець, котрий сяє високо на чилійському нічному небі. Завдяки його характерному абрису пісочного годинника та трьох яскравих зорям у Поясі Оріона, це сузір'я легко впізнати. Оскільки зображення одержане у південній півкулі, "меч" Оріона знаходиться вище пояса. "Меч" є притулком одного із найбільш чудових об’єктів нічного неба - туманності Оріона, котра виглядає наче середня "зірка" в "мечі", нечітку форму котрої видно неозброєним оком при хороших умовах. Три антени ALMA антени, видимі на зображенні, являють собою лише невелику частину повного масиву, який матиме загалом 66 антен. ALMA поєднує сигнали від антен, розділених відстанями до 16 кілометрів, в єдиний гігантський телескоп, використовуючи метод інтерферометрії. Хоча його будівництво планується завершити до 2013 року, перші наукові спостереження із частковим масивом були розпочаті в кінці 2011 року. Розташування на висоті 5000 метрів плато Чахнантор в передгір'ях чилійських Анд, в одному з найбільш посушливих місць ...

06 серпня 2012 р.: У цьому році ESO відсвяткує свою 50-у річницю. Щоб відзначити цей важливий ювілей, ми показуємо вам епізоди нашої історії. Раз на місяць протягом 2012 року в "Зображення Тижня" ви зможете побачити порівняльні види того, як воно було раніше та як стало зараз, як все змінилося за останні десятиліття на місцях обсерваторій Ла Сілла та Паранал, в офісах ESO в Сантьяго-де-Чилі та в штаб-квартирі в Гархінзі коло Мюнхена в Німеччині. Дана пара світлин показує краєвид від в’їзду в обсерваторію Паранал на півночі Чилі, дивлячись на вершину гори Паранал, як то було в 1987 році і на даний час. Ділянка гори Паранал був вперше обстежена в якості можливої ​​домівки для майбутнього Дуже Великого Телескопа (VLT) у 1983 році групою, до складу котрої входив тодішній Генеральний Директор ESO Лодевейк Вольтьер (докладніше див. Messenger, № 64, стор 5-8). У 1987 році до вершини було прокладено грунтовий шлях, а після було побудовано постійну станцію моніторингу ...

30 липня 2012 р.: На Землі кокони пов'язані із новим життям. В космосі теж є "кокони", але замість того, щоб захищати лялечки, аж поки ті не перетворяться на метеликів, вони є місцями народження нових зірок. Червона хмара на цьому зображенні, одержаному при допомозі інструменту EFOSC2 на Телескопі Нової Технології (NTT) ESO, являє собою чудовий приклад одного із таких місць зореутворення. Дана хмара, котра має назву RCW 88, знаходиться близько десяти тисяч світлових років від Землі, а за розміром близько дев'яти світлових років в поперечнику. Хмара не з шовку, як кокон метелика, а із сяючого водню, котрий оточує недавно утворені зорі. Нові зорі утворюються із хмар цього водню, коли останні стискаються під діює їх власної гравітації. Деякі із більш зрілих зірок вже яскраво сяють, що їх навіть видно крізь хмару. Дані молоді гарячі зорі дуже енергетичні, через що випускають потужне ультрафіолетове випромінювання, котре вириває електрони із атомів водню в хмарі, залишаючи позитивно заряджені ядра - ...

23 липня 2012 р.: Дивлячись вниз із місця біля Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO, котрий на горі Паранал в чилійській пустелі Атакама, ми бачимо базовий табір обсерваторії, що простягається нижче. Готель "Paranal Residencia" із опуклою частиною даху - рай для тих, хто працює на горі, можна побачити недалеко від центру зображення. Зліва від Residencia, на іншій стороні дороги - то гімнастичний зал базового табору, а лівіше від нього знаходиться споруда Mirror Maintenance Building (MMB), де гігантські дзеркала VLT періодично очищають і знову відновлюють. За MMB стоїть місцева електрична підстанція, а далі ліворуч бачимо будівлю механічної майстерні. На передньому плані гори в’ється "Зоряний Шлях" - пішохідна доріжка від Residencia на вершину. Сонце вже зайшло близько чверті години, перш ніж була зроблена ця фотографія, залишивши базовий табір купатись в гарному оранжевому світлі. Сутінки створюють м’які тіні, які надають пагорбам велику просторову глибину. Таким Паранал можна побачити тільки під час так званих "золотих годин" перед сходом або ...

16 липня 2012 р.: На цій фотографії зображена одна із 12 метрових європейських антен Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA), яка переїздить на місце Operations Support Facility (OSF). Від часу, коли дана фотографія була зроблена, ця антена та інші їй подібні, були введені в експлуатацію і ALMA почав наукові спостереження із частковим масивом (див. eso1137). Зовсім недавно, в четвер 12 липня, завершився конкурс проектних пропозицій для наступного етапу спостережень із ALMA. Від астрономів всього світу було отримано більше 1100 пропозицій. ALMA проводить свої спостереження на плато Чахнантор на висоті 5000 метрів. Після завершення будівництва, ALMA буде масивом із 66 високоточних параболічних антен 12 м та 7 м діаметру, розташованих на відстанях до 16 кілометрів, котрі працюватимуть разом, як єдиний телескоп, на довжинах хвиль від 0.32 до 3.6 мм. Більше половини із 66 антен вже на плато Чахнантор (див. ann12035). Двадцять п'ять антен ALMA надаються ESO згідно угоди із Європейським консорціумом AEM, інші 25 антен надаються ...

09 липня 2012 р.: Зображення туманності на прізвисько "Котяча Лапка" поновлене у поєднанні із даними від 2.2 м телескопа MPG/ESO та від маститих астрономів-любителів Роберта Гендлера і Райана М. Хеннехоу. Характерна форма туманності проявлена в червонувато пухнастих хмарах газу, що світяться на темному небі, посипаному зорями. Зображення було одержане шляхом об'єднання існуючих спостережень від 2.2 м телескопа MPG/ESO в обсерваторії Ла Сілла в Чилі (див фото-реліз ESO eso1003) із 60 годинною експозицією на 0.4 м телескопі, зробленою Гендлером та Хеннехоу. Дані спостережень від 2.2 м телескопа MPG/ESO були об'єднані із "колірною інформацією" (фото, одержані через кольорові фільтри) від Гендлера та Хеннехоу, що дозволило зробити красиву комбінацію фотографічних даних від аматорського та професійного телескопів. Наприклад, додаткова "колірна інформація" виявляє слабкий блакитний серпанок у центральному регіоні, який не видно на оригінальному зображенні від ESO, а дані від ESO сприяють більш дрібній деталізації. Остаточне зображення значно інформативніше, ніж сума його частин. Вдало названа туманність "Котяча Лапка" (також ...

02 липня 2012 р.: У цьому році ESO виповнюється п'ятдесять, і щоб відзначити цей важливий ювілей, ми показуємо вам моменти її історії. Раз на місяць протягом 2012 року, спеціальний випуск Зображення Тижня "Тоді і Зараз" показує, як все змінилося за останні десятиліття на містях обсерваторій Ла Сілла та Паранал, в офісах ESO, котрі в Сантьяго-де-Чилі, в штаб-квартирі в Гархінзі біля Мюнхена в Німеччині. Починаючи від лютого 2002 року (див. eso0205), готель Residencia надав житло для людей, що працюють позмінно на місцині флагманської обсерваторії ESO - на горі Паранал в пустелі Атакама в Чилі, котра є домівкою Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO. Цьогомісячні "Тоді і Зараз" фотографії, котрі зроблені фото-амбасадором ESO Герхардом Гюдеполем, дають нам унікальну картину того, як був побудований цей оазис у пустелі. Історична фотографія показує Residencia під час будівництва в кінці 2000 року. Будівля була спроектована німецькою архітектурною фірмою Auer+Weber. Вона має підземну L-подібну форму. Будівельні матеріали мають той же колір, як ...

25 червня 2012 р.: Холодної темної ночі на Марсі, посеред безводної пустелі, до одинокого людського поселення на вершині старої гори, в’ється вузька дорога, освітлена електричними вогнями. Щось таке може собі уявити любитель наукової фантастики, дивлячись на цей майже неземний пейзаж. Насправді фотографія показує наземну обсерваторію ESO Паранал, де знаходиться Дуже Великий Телескоп (VLT). Тим не менш, можна легко собі уявити, що це майбутній вигляд Марсу десь в кінці століття. Саме тому Жульєн Жірар, який одержав цю фотографію, називає її "Марс 2099". Розташована на висоті 2600 метрів, обсерваторія ESO Паранал знаходиться в одному із найбільш посушливих та безлюдних місць на Землі, котре в пустелі Атакама в Чилі. Краєвид настільки нагадує Марс, що Європейська Космічна Агенція (ESA) і NASA випробовують тут свої марсоходи. Наприклад, недавно команда ESA провела випробування автоматичного марсоходу "Шукач", про що написано в ann12048. Ця фотографія була зроблена в сутінках із сусіднього піку, де стоїть оглядовий телескоп VISTA, дивлячись на VLT у південно-західному ...

18 червня 2012 р.: Одним із найголовніших ворогів астрономів є земна атмосфера, котра робить вигляд об’єктів розмитими під час їх спостережень із наземними телескопами. Для протидії цьому, астрономи використовують технологію звану "адаптивна оптика", в котрій, керовані спеціальним комп’ютером, дзеркала телескопів змінюють свої форми сотні разів на секунду, щоб виправити вплив атмосфери. Перед нами чудовий образ "Йепун" [1] - одного із чотирьох 8.2 м телескопів групи Дуже Великого Телескопа (VLT), що випускає потужний жовтий лазерний промінь в небо. Цей промінь створює сяючу пляму ("штучна зоря") високо в земній атмосфері, на висоті 90 км, збуджуючи шар атомарного натрію. Данa Laser Guide Star (LGS) є частиною адаптивної оптичної системи VLT. Світло, котре вертається від "штучної зорі", використовується в якості опорного сигналу для контролю викривлення форми дзеркал із метою компенсації атмосферного впливу, що дозволяє одержувати астрономічні зображення такі ж чіткі як від космічного телескопа. Лазер "Йепун" не єдине, що сяє на небі. Також можна побачити Велику та Малу ...

11 червня 2012 р.: Багато астрономічних фотографій зображують чудові небесні види і ця не є винятком. Тим не менш, в даній панорамі є щось незвичайне. За Дуже Великим Телескопом (VLT) ESO видно два зоряних потоки, котрі сходять донизу, наче водопади, або ж здіймаються до небес, як стовпи диму. Це тому, що дана панорама охоплює все небесне склепіння від зеніту до горизонту та на всі 360 градусів навколо. Два потоки насправді є однією смугою площини нашої галактики Чумацького Шляху, що аркою простирається на небі від горизонту до горизонту. Окільки вона проходить над головою, то здається розкиданою по всьому верхньому краї панорами через неминуче спотворення зовнішнього вигляду, котре буває при спробі відобразити небесне склепіння на плоскому прямокутному зображенні. Щоб зрозуміти картину, уявіть, що її лівий край приєднаний до правого, створюючи кільце навколо вас, а верхній край звертається в одну точку над головою. Таким чином, зображення охоплює все небесне склепіння над вами. На лівій частині зображення, над ...

04 червня 2012 р.: У цьому році ESO виповнюється п'ятдесять, і щоб відзначити цей важливий ювілей, ми показуємо вам моменти її історії. Раз на місяць протягом 2012 року, спеціальний випуск Зображення Тижня "Тоді і Зараз" показує, як все змінилося за останні десятиліття на містях обсерваторій Ла Сілла та Паранал, в офісах ESO, котрі в Сантьяго-де-Чилі, в штаб-квартирі в Гархінзі біля Мюнхена в Німеччині. Наша пара світлин за цей місяць демонструє, як разюче із часом змінились обчислювальні потужності в ESO. На обох фото австрійський астроном Руді Альбрехт стоїть перед комп’ютерними системами ESO, але ці світлини розділені десятиліттями. На даному історичному фото, зробленому в 1974 році в офісі ESO в Сантьяго (Чилі), ми бачимо австрійського астронома Руді Альбрехта з олівцем в руках під час перегляду програмного коду перед телетайпом. Тоді він працював над програмним забезпеченням для спектрального сканера, прикріпленого до 1м телескопа ESO [1], розташованого в обсерваторії Ла Сілла. Дані оброблювали в Сантьяго із використанням міні-комп'ютера ...

28 травня 2012 р.: Фото-амбасадор ESO Бабак Тафреші сфотографував цей чудовий образ антен Великого Міліметрово-субміліметрового Масиву Атакама (ALMA) на тлі пишноти Чумацького Шляху. Багатство неба на зображенні свідчить про неперевершені умови для астрономічних спостережень на 5 км висоті плато Чахнантор в чилійській пустелі Атакама. Зображення показує сузір'я Кіля та Вітрил. Темні клаптики пилових хмар Чумацькому Шляху утворюють низку від трохи ліворуч середини верхньої частини зображення навкіс до низу. Яскраво-помаранчева зоря в верхній лівій частині - то Сухайль в Парусах, а схожа на неї помаранчева зоря ближче до середини - то Авіор в Кілю. Неподалік ми бачимо три яскравих блакитних зорі, котрі наче складають літеру "L": дві лівих належать до сузір’я Парусів, а права до сузір’я Кіля. Нижче цих зірок, саме в центрі зображення рожевим сяйвом мерехтить туманність Кіля (eso1208). ESO - європейський партнер ALMA, надає до складу телескопа 25 антен із загального числа 66. Дві антени ближче до камери, на котрих уважний глядач може ...

21 травня 2012 р.: Бабак Тафреші, один із фото-амбасадорів ESO, сфотографував це цікаве природне явище на плато Чахнантор, на котрому знаходиться Великий Міліметрово-субміліметрового Масив Атакама (ALMA). Ліворуч вище в небі, слабо видно Велику і Малу Магелланову Хмари, а червонувате світіння туманності Кіля видніється близько до горизонту іще лівіше. Пенітенти (кальгаспори) є природним чудом, знайденим у високогірних районах, таких як ось ці чилійські Анди, на висотах більших 4000 метрів над рівнем моря. Вони являють собою тонкі шипи та леза із злежалого снігу або льоду, часто утворюючи "зарості", "стеблини" яких тягнуться до Сонця. Пенітенти досягають висоти від декількох сантиметрів, чим нагадують низьку траву, до п'яти метрів, що дає враження льодяного лісу в пустелі. Тонкощі механізму формування пенітентів досі не до кінця зрозумілі. Протягом багатьох років, жителі Анд вважали, що пенітенти є результатом сильних вітрів, поширених в гірських Андах. Однак сильні вітри мають лише обмежену роль у формуванні цих крижаних гребенів. В даний час вважається, що вони ...

14 травня 2012 р.: Перед нами UT4 - один із групи Дуже Великого Телескопа (VLT) ESO під час його нещодавнього короткого "полону" інженерами Європейської Південної Обсерваторії. Телескоп був оточений тимчасовою кліткою із риштування на час підготовки до встановлення нової Адаптивної Оптичної Системи (AOF). Даний проект перетворить UT4 в повністю адаптивний телескоп. AOF виправить ефект розмиття земною атмосферою, що дозволить одержувати набагато більш чіткі зображення на інструментах HAWK-I та MUSE Багато нових компонентів буде долучено до UT4 в якості складників AOF. Серед них деформівне вторинне дзеркало (DSM): тонкостінне дзеркало 1.1 метра в діаметрі і лише 2 мм завтовшки. Це дзеркало є досить тонким, щоб його могли легко деформувати понад тисячу соленоїдів до тисячі разів в секунду, з метою протидії атмосферним спотворенням. DSM є найбільшим адаптивним дзеркалом сьогодення (ann12015). Іншим важливим елементом є чотири Laser Guide Star Facility (4LGSF) - чотири спеціальних телескопи, що посилають лазерні промені у найвищі шари атмосфери для створення "штучних зірок" [1] ...

07 травня 2012 р.: У цьому році ESO виповнюється п'ятдесять, і щоб відзначити цей важливий ювілей, ми показуємо вам моменти її історії. Раз на місяць протягом 2012 року, спеціальний випуск Зображення Тижня "Тоді і Зараз" показує, як все змінилося за останні десятиліття на містях обсерваторій Ла Сілла та Паранал, в офісах ESO, котрі в Сантьяго-де-Чилі, в штаб-квартирі в Гархінзі біля Мюнхена в Німеччині. Ці дві фотографії були зроблені на вершині Ла Сілла - на горі висотою 2400 метрів, що на краю чилійської пустелі Атакама. Ла Сілла стала притулком для найпершої обсерваторії ESO. Історична фотографія, зроблена в 1975 році, показує деякі із вантажівок та іншого обладнання, що використовувалось для будівництва куполу 3.6 м телескопа ESO, яке проходило за спиною фотографа. Із лівого боку ми бачимо водяні резервуари для місцевих потреб. На сучасній фотографії ми бачимо три нових телескопи, котрі на вигляд дуже відрізняються один від одного. Праворуч від водяних резервуарів знаходиться Телескоп Нової Технології ESO ...