eso1246uk — Науковий реліз

Карликова планета Макемаке відчуває нестачу атмосфери

Далекий холодний світ вперше розкриває свої таємниці

21 листопада 2012 р.

Астрономи використовували три телескопи в обсерваторіях ESO в Чилі для спостереження карликової планети Макемаке під час покриття нею далекої зорі. Нові дослідження дозволили їм вперше перевірити наявність атмосфери на планетоїді. Очікувалось, шо цей холодний світ, орбіта якого перебуває в зовнішніх сферах Сонячної систем, має атмосферу як і Плутон (eso0908). Проте виявилось, що це не так. Вчені також вперше виміряли щільність Макемаке. Нові результати будуть опубліковані в журналі Nature за 22 листопада.

Карликова планета Макемаке [1], котра за розміром близько двох третин від розміру Плутона, подорожує навколо Сонця далекою шляхом, що лежить за межами Плутона, але ближче до нас, ніж Еріда - наймасивніша із відомих карликових планет в Сонячній системі (eso1142). Попередні спостереження непривітної Макемаке показали, що вона схожа на своїх сестер - карликових планет, через що деякі астрономи очікували, що її атмосфера, в разі наявності, буде наче у Плутона. Однак нове дослідження показує, що Макемаке як і Еріда, не оточена значною атмосферою.

Науково-дослідна група на чолі з Хосе Луїсом Ортісом (Інститут Астрофізики Андалусії, CSIC, Іспанія) поєднала численні спостереження від трьох телескопів ESO в обсерваторіях Ла Сілла та Паранал в Чилі, а саме від Дуже Великого Телескопа (VLT), Телескопа Нової Технології (NTT ) та малого телескопа TRAPPIST (TRAnsiting Planets and PlanetesImals Small Telescope), із даними від інших малих телескопів в Південній Америці [2], щоб дослідити проходження Макемаке перед далекою зорею [3].

"Коли Макемаке пройшла перед зорею та перекрила її світло, зоря зникла із виду та знову з'явилась дуже різко, а не поступово. Це свідчить про те, що маленька карликова планета не має значної атмосфери",- говорить Хосе Луіс Ортіс. "Вважалося, що Макемаке могла мати добре розвинену атмосферу, але факт наявності такої означає, що нам іще багато належить дізнатися про ці таємничі небесні тіла. Перші знання про властивості Макемаке - це великий крок вперед у нашому дослідженні множини крижаних карликових планет".

Відсутність у Макемаке супутників та її велика відстань від нас роблять її важкою для вивчення [4], і ті крихти інформації, що ми знаємо про дане небесне тіло, є лише приблизними. Нові спостереження команди додали нам більше знань про Макемаке: визначення її розміру, а точніше були визначені обмеження на її можливу атмосферу та вперше оцінена щільність карликової планети. Астрономи також змогли визначити альбедо планети: тобто яку частину сонячного світла відбиває її поверхня [5]. Альбедо Макемаке приблизно 0.77 - це десь, як у брудного снігу. Воно вище, ніж у Плутона, але нижче, ніж у Еріди.

Спостереження Макемаке в таких подробицях стало можливим завдяки тому, що вона проходила перед зорею, тобто затемнюючи її світло для земного спостерігача. Ці рідкісні можливості дозволяють астрономам багато чого дізнатися про далекі тіла Сонячної системи, про наявність у них тонкої розрідженої атмосфери, одержувати дуже точну інформацію про їх інші властивості.

Покриття зірок у разі Макемаке є доволі рідкісними, оскільки вона переміщається по частині неба із відносно невеликим числом зоряного населенняк. Точне прогнозування та виявлення цих рідкісних подій є надзвичайно складним, тому успішне спостереження, проведене злагодженою групою науковців, розкиданих по багатьох місцях всієї Південної Америики, є великим досягненням.

"Плутон, Еріда та Макемаке є одними із найбільших представників численних крижаних тіл, що обертаються далеко від нашого Сонця",- говорить Хосе Луіс Ортіс. "Нові спостереження значно поліпшили наші знання про одного із найбільших із них - Макемаке. Тепер ми зможемо використовувати цю інформацію для подальших досліджень цих загадкових об’єктів".

Примітки

[1] Спочатку Макемаке була відома як 2005 FY9. Її було відкрито в березні 2005 року через кілька днів після Великодня, через що карликова планета отримала прізвисько "Пасхальний Заєць" (Easterbunny). У липні 2008 року планеті було присвоєно офіційну назву Макемаке. Макемаке є творцем людства та богом родючості в міфах корінних жителів острова Пасхи.

Макемаке є однією із п'яти карликових планет, досі зареєстрованих Міжнародною Астрономічною Спілкою. Інші чотири - це Церера, Плутон, Хаумея та Еріда. Додаткову інформацію про карликові планети та про планет можна отримати на сайті МАС.

[2] Одним із телескопів, використовуваних у цьому спільному спостереженні, був 0.84 м телескоп, встановлений Північним Католицьким Університетом Чилі. Цей телескоп розміщується на горі Армазонес - домівці майбутнього Європейського Надзвичайно Великого Телескопа (E-ELT).

[3] Макемаке проходила перед слабкою зорею NOMAD 1181-0235723 (NOMAD - це скорочення від Naval Observatory Merged Astrometric Dataset) 23 квітня 2011 року. Команда спостерігала цю подію на семи різних телескопах по всій Бразилії та Чилі. Явище покриття тривало всього близько однієї хвилини, тому для його реєстрації астрономи скористалися спеціалізованою високошвидкісною камерою UltraCam (eso0520) та високошвидкісною інфрачервоною камерою ISAAC.

[4] Коли навколо небесного тіла обертається один або кілька його супутників, їх можна використати для обчислення маси тіла. Це було неможливим в разі Макемаке.

[5] Геометричне альбедо карликової планети обчислили на рівні 0.77 ± 0.03. Воно більше, ніж у Плутона, але менше, ніж у Еріди. Альбедо рівне одиниці має абсолютно відбивне тіло, а нульове альбедо має чорна поверхню, котра взагалі не відображає світло. Спостереження, разом із попередніми результатами, показують, що Макемаке має щільність 1.7 ± 0.3 грамів на кубічний сантиметр, що в свою чергу дозволило команді зробити висновок про форму та зовнішній вигляд планети: це сплющений сфероїд (сфера злегка сплюснута на обох полюсах) із осями 1430 ± 9 км та 1502 ± 45 км. Макемаке не показує ніякої помітної атмофсери як у Плутона: її атмосфера десь у тисячу разів слабша. Однак, планета може мати атмосферу, яка охоплює тільки частину поверхні. Така теоретично можлива локальна атмосфера не виключається спостереженнями.

Детальніше

Дане дослідження представлене у статті “Albedo and atmospheric constraints of dwarf planet Makemake from a stellar occultation” котра вийшла в журналі Nature за 22 листопада 2012.

Науково-дослідна група у складі of J. L. Ortiz (Instituto de Astrofísica de Andalucía, CSIC, Spain), B. Sicardy (Observatoire de Paris; CNRS; Université Pierre et Marie Curie; Université Paris Diderot; Institut Universitaire de France), F. Braga-Ribas (Observatoire de Paris, CNRS, France; Observatório Nacional/MCTI, Brazil), A. Alvarez-Candal (European Southern Observatory, Chile; Instituto de Astrofísica de Andalucía, CSIC, Spain), E. Lellouch (Observatoire de Paris, CNRS, France) та ін.

Повний перелік авторів та місць їх діяльності в статті в журналі Nature.

2012 рік ознаменований 50-ю річницею заснування Європейської Південної Обсерваторії (ESO). 
ESO, Європейська Південна Обсерваторія - це передова міжурядова астрономічна організація в Європі та найбільш продуктивна астрономічна обсерваторія світу. Її підтримує 15 країн: Австрія, Бельгія, Бразилія, Чеська Республіка, Данія, Франція, Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія та Сполучене Королівство. ESO здійснює ініціативну програму, зосереджену на проектуванні, будівництві та експлуатації потужних наземних спостережних об'єктів, що дозволяє астрономам робити важливі наукові відкриття. ESO також відіграє провідну роль у сприянні та організації співробітництва в астрономічних дослідженнях. ESO працює на трьох унікальних, світового класу обсерваторіях в Чилі: Ла Сілла, Паранал і Чахнантор. На горі Паранал, в ESO працює Дуже Великий Телескоп - найбільш передова в світі астрономічна обсерваторія видимого діапазону та VISTA - найбільший оглядовий телескоп в світі. ESO є європейським партнером просунутого астрономічного радіотелескопу ALMA, найбільшого існуючого астрономічного проекту. В даний час, ESO планує 40 метрового класу Європейський Надзвичайно Великий Телескоп E-ELT (оптичний та ближній ІЧ діапазони), який стане "найбільшим в світі оком у небо".

Посилання

Контакти

Oleg Maliy
NGO Zaporozhye Astronomical Club Altair
Zaporozhye, Ukraine
Телефон: +380 67 1371070
Email: astroclubzp@gmail.com

José Luis Ortiz
Instituto de Astrofísica de Andalucía, CSIC
Granada, Spain
Телефон: +34 958 121 311
Стільниковий: +34 622 233 836
Email: ortiz@iaa.es

Bruno Sicardy
Observatoire de Paris
Paris, France
Телефон: +33 6 19 41 26 15
Email: bruno.sicardy@obspm.fr

Noemi Pinilla-Alonso
Earth and Planetary Sciences Department, University of Tennessee
Knoxville, USA
Телефон: +1 865 974 2699
Email: npinilla@seti.org

Emmanuel Jehin
Institut d'Astrophysique de I'Université de Liège
Liège, Belgium
Телефон: +32 4 3669726
Email: ejehin@ulg.ac.be

Richard Hook
ESO, La Silla, Paranal, E-ELT & Survey Telescopes Press Officer
Garching bei München, Germany
Телефон: +49 89 3200 6655
Стільниковий: +49 151 1537 3591
Email: rhook@eso.org

Переклад прес-релізу ESO eso1246.

Про реліз

Реліз №:eso1246uk
Назва:Makemake
Facility:New Technology Telescope, TRAnsiting Planets and PlanetesImals Small Telescope, Very Large Telescope
Science data:2012Natur.491..566O

Зображення

Artist’s impression of the surface of the dwarf planet Makemake
Artist’s impression of the surface of the dwarf planet Makemake
тільки на англійській
Path of the shadow of Makemake as it crossed the Earth on 23 April 2011
Path of the shadow of Makemake as it crossed the Earth on 23 April 2011
тільки на англійській

Відео

The occultation of dwarf planet Makemake on 23 April 2011
The occultation of dwarf planet Makemake on 23 April 2011
тільки на англійській

Також дивіться наші