1 00:00:02,500 --> 00:00:05,500 Це розповідь про легендарну пригоду... 2 00:00:10,500 --> 00:00:15,500 Історія про космічну цікавість, мужність та стійкість... 3 00:00:18,500 --> 00:00:23,500 Історія про те, як Європа попрямувала на південь, щоб досліджувати зорі. 4 00:01:12,500 --> 00:01:16,500 Йдемо на Південь 5 00:01:17,500 --> 00:01:22,500 Запрошуємо до ESO - Європейської Південної Обсерваторії 6 00:01:25,500 --> 00:01:28,500 Їй пятьдесят років, але вона енергійна як ніколи. 7 00:01:34,500 --> 00:01:37,500 ESO є європейським порталом до зірок. 8 00:01:38,500 --> 00:01:41,500 Тут астрономи п’ятнадцяти країн світу 9 00:01:41,500 --> 00:01:43,500 поєднали свої зусилля для пошуків розгадок таємниць Всесвіту. 10 00:01:45,000 --> 00:01:46,000 Як? 11 00:01:46,000 --> 00:01:49,500 Через будівництво найбільших телескопів на землі. 12 00:01:49,500 --> 00:01:51,500 Через конструювання чутливих камер та інструментів. 13 00:01:52,500 --> 00:01:54,500 Прискіпливо вивчаючи небо. 14 00:01:56,500 --> 00:01:59,500 Їх роботою було спостереження близьких та далеких об’єктів, 15 00:01:59,500 --> 00:02:02,500 від комет, котрі перетинають Сонячну систему, 16 00:02:02,500 --> 00:02:06,500 до далеких галактик на околицях простору на часу, 17 00:02:06,500 --> 00:02:11,500 що дало нам свіжий та безпрецендентний погляд на Всесвіт. 18 00:02:43,000 --> 00:02:45,500 Всесвіт глибоких таємниць, прихованих секретів 19 00:02:46,500 --> 00:02:48,500 та шаленої краси. 20 00:02:50,000 --> 00:02:52,000 Із далеких гірських вершин Чилі 21 00:02:52,000 --> 00:02:54,500 європейські астрономи торкаються до зірок. 22 00:02:55,000 --> 00:02:56,000 Але чому Чилі? 23 00:02:56,500 --> 00:02:59,500 Що змусило астрономів прямувати на Південь? 24 00:03:03,500 --> 00:03:07,500 Європейська Південна Обсерваторія має штаб-квартиру у Гархінзі, в Німеччині. 25 00:03:11,500 --> 00:03:15,500 Але із Європи можна побачити тільки частину неба. 26 00:03:15,500 --> 00:03:19,500 Щоб заповнити пробіл, вам потрібно переміститися на південь. 27 00:03:28,500 --> 00:03:32,500 Протягом багатьох століть, зоряні мапи південного неба мали величезні білі плями – 28 00:03:32,500 --> 00:03:35,500 така собі небесна Terra Incognita. 29 00:03:37,500 --> 00:03:39,000 Рік 1595. 30 00:03:39,500 --> 00:03:43,500 Вперше голландські купці попливли в Східну Індію. 31 00:03:49,500 --> 00:03:53,500 Уночі навігатори Пітер Кейзер та Фредерік де Хоутман 32 00:03:53,830 --> 00:03:58,890 виміряли положення більше ніж 130 зірок південного неба. 33 00:04:05,500 --> 00:04:10,500 Незабаром зоряні глобуси та мапи показували дванадцять нових сузір’їв, 34 00:04:10,500 --> 00:04:14,500 ні одне із котрих досі не було бачене ніким із європейців. 35 00:04:16,500 --> 00:04:20,500 Британці були першими, хто побудував перший постійний астрономічний аванпост 36 00:04:20,500 --> 00:04:21,500 у південній півкулі. 37 00:04:22,500 --> 00:04:27,500 Королівську обсерваторію на мисі Доброї Надії було зведено в 1820. 38 00:04:28,500 --> 00:04:33,000 Трохи згодов Джон Гершель побудував свою приватну обсерваторію 39 00:04:33,000 --> 00:04:35,500 в Африці неподалік від знаменитої Столової Гори. 40 00:04:38,500 --> 00:04:39,500 Як чудово! 41 00:04:39,500 --> 00:04:44,500 Темне небо. Яскраві скупчення та хмари зірок над головою. 42 00:04:46,500 --> 00:04:49,500 Не дивно, що Гарвардська, Йельська та Лейденська обсерваторії 43 00:04:49,500 --> 00:04:53,500 поповнились своїми південними спостережними пунктами. 44 00:04:53,500 --> 00:04:56,500 Але дослідження південного неба 45 00:04:56,500 --> 00:05:00,500 і далі потребували багато мужності, пристрасті та стійкості. 46 00:05:05,500 --> 00:05:08,000 Іще п’ятдесят років тому, 47 00:05:08,000 --> 00:05:12,500 майже всі великі телескопи знаходились на північ від екватору. 48 00:05:13,500 --> 00:05:15,500 Та чому південне небо настільки важливе? 49 00:05:17,500 --> 00:05:21,500 Перш за все тому, що воно було вельми незвіданою територією. 50 00:05:22,000 --> 00:05:24,500 Ви не можете побачити все небо із Європи. 51 00:05:25,500 --> 00:05:29,500 Найкращий приклад - центр Чумацького Шляху, нашої галактики. 52 00:05:29,500 --> 00:05:32,500 Його важко спостерігати із північної півкулі, 53 00:05:32,500 --> 00:05:34,500 а в південній він перебуває високо над головою. 54 00:05:36,500 --> 00:05:38,500 Там також є Магелланові Хмари – 55 00:05:38,780 --> 00:05:42,100 дві малих галактики-сусідки Чумацького Шляху. 56 00:05:43,000 --> 00:05:47,500 Невидимі на півночі, але дуже помітні, коли ви перебуваєте південніше від екватору. 57 00:05:48,500 --> 00:05:49,500 В кінці кінців, 58 00:05:49,500 --> 00:05:53,800 європейським астрономам дуже заважали вуличне освітлення та погана погода. 59 00:05:54,500 --> 00:05:57,000 Переміщення на південь вирішило б більшість цих проблем. 60 00:06:00,500 --> 00:06:04,500 Подорож на прогулянковому судні в Голландії, червень 1953. 61 00:06:04,500 --> 00:06:07,000 Це було тут, в Ейсселмері, 62 00:06:07,000 --> 00:06:10,000 коли німецько-американський астроном Вальтер Бааде 63 00:06:10,000 --> 00:06:12,500 та голландський астроном Ян Оорт 64 00:06:12,500 --> 00:06:15,500 розповіли колегам про свій план європейської обсерваторії 65 00:06:15,500 --> 00:06:17,500 у південній півкулі. 66 00:06:22,500 --> 00:06:27,000 Поодинці ніяка із європейських країн не могла конкурувати із США. 67 00:06:27,000 --> 00:06:29,000 Але разом вони сила. 68 00:06:29,500 --> 00:06:34,500 Сім місяців по тому, дванадцять астрономів із шести країн зібралися разом тут, 69 00:06:34,500 --> 00:06:37,000 у цій величній Сенатській Залі Лейденського Університету. 70 00:06:37,000 --> 00:06:39,500 Вони підписали декларацію, 71 00:06:39,500 --> 00:06:44,500 на знак бажання заснувати Європейську обсерваторію у південній Африці. 72 00:06:45,500 --> 00:06:47,500 Це й вимостило шлях до народження ESO. 73 00:06:48,500 --> 00:06:51,500 Але постривайте!… Південна Африка? 74 00:06:52,500 --> 00:06:54,000 Так, у цьому був смисл. 75 00:06:54,000 --> 00:06:59,500 У південній Африці вже було обсерваторія Кейп, а після 1909, 76 00:06:59,500 --> 00:07:02,500 також і Трансваальська обсерваторія в Йоханнесбурзі. 77 00:07:02,500 --> 00:07:07,000 Лейденська обсерваторія також мала власну станцію в Хартебіспурті. 78 00:07:09,500 --> 00:07:11,500 В 1955, 79 00:07:11,500 --> 00:07:17,000 астрономи установили вимірювальні прилади для пошуків найкращого місця для великого телескопа. 80 00:07:17,000 --> 00:07:23,500 Зікогат у Великому Кару. Або Тафелькоп’є в Бломфонтейні. 81 00:07:24,500 --> 00:07:27,500 Але погода не була сприятливою. 82 00:07:28,500 --> 00:07:34,500 Десь в 1960, вся увага перейшла на суворий ландшафт північного Чилі. 83 00:07:35,500 --> 00:07:38,500 Американські астрономи також запланували тут 84 00:07:38,500 --> 00:07:41,000 свою власну обсерваторію у південній півкулі. 85 00:07:41,000 --> 00:07:47,500 Важкі кінні експедиції виявили умови набагато кращі, ніж у південній Африці. 86 00:07:48,500 --> 00:07:52,500 У 1963 році було вирішено остаточно. Це буде Чилі. 87 00:07:52,500 --> 00:07:55,500 Шість місяців по тому, гора Ла Сілла була обрана 88 00:07:55,500 --> 00:07:58,500 для розташування майбутньої Європейської Південної Обсерваторії. 89 00:07:58,500 --> 00:08:02,500 ESO перестала бути далекою мрією. 90 00:08:03,500 --> 00:08:10,000 Зрешта, п'ять європейських країн підписали Конвенцію ESO 5 жовтня 1962 року - 91 00:08:10,000 --> 00:08:15,500 це і є офіційним днем народження Європейської Південної Обсерваторії. 92 00:08:15,500 --> 00:08:19,000 Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди та Швеція 93 00:08:19,000 --> 00:08:23,500 зобов`язалися дотягнутись до південних зірок. 94 00:08:25,500 --> 00:08:29,500 Ла Сілла та її околиці були придбані у чилійського уряду. 95 00:08:30,500 --> 00:08:32,500 Була прокладена дорога до середини цього "ніщо". 96 00:08:33,500 --> 00:08:39,000 Перший телескоп ESO побачив світ у металургійній компанії в Роттердамі. 97 00:08:40,500 --> 00:08:43,500 І в грудні 1966, 98 00:08:43,500 --> 00:08:48,500 Європейська Південна Обсерваторія відкрила своє перше око до неба. 99 00:08:48,500 --> 00:08:54,500 Європа розпочала свою грандіозну подорож космічних відкриттів.