1 00:00:02,000 --> 00:00:04,000 Це ESOcast! 2 00:00:04,000 --> 00:00:07,500 Передова наука і життя за лаштунками ESO, 3 00:00:07,500 --> 00:00:10,000 Європейської Південної Обсерваторії. 4 00:00:10,000 --> 00:00:17,000 Вивчення найвіддаленіших меж Всесвіту із нашим ведучим доктором Джеєм, також відомим, як доктор Джо Ліске. 5 00:00:21,000 --> 00:00:23,000 Привіт! Ласкаво просимо до спеціального випуску ESOcast. 6 00:00:23,000 --> 00:00:27,000 Наближуючись до 50-ї річниці ESO в жовтні 2012 7 00:00:27,000 --> 00:00:31,000 ми покажемо вісім спеціальних випусків 8 00:00:31,000 --> 00:00:35,000 котрі відображать перших 50 років досліджень ESO південного неба. 9 00:00:40,000 --> 00:00:43,000 Це розповідь про легендарну пригоду... 10 00:00:48,000 --> 00:00:53,000 Історія про космічну цікавість, мужність та стійкість... 11 00:00:56,000 --> 00:01:01,000 Історія про те, як Європа попрямувала на південь, щоб досліджувати зорі. 12 00:01:50,000 --> 00:01:54,000 Йдемо на Південь 13 00:01:55,000 --> 00:02:00,000 Запрошуємо до ESO - Європейської Південної Обсерваторії 14 00:02:03,000 --> 00:02:06,000 Їй пятьдесят років, але вона енергійна як ніколи. 15 00:02:12,000 --> 00:02:15,000 ESO є європейським порталом до зірок. 16 00:02:16,000 --> 00:02:19,000 Тут астрономи п’ятнадцяти країн світу 17 00:02:19,000 --> 00:02:21,000 поєднали свої зусилля для пошуків розгадок таємниць Всесвіту. 18 00:02:22,500 --> 00:02:23,500 Як? 19 00:02:23,500 --> 00:02:27,000 Через будівництво найбільших телескопів на землі. 20 00:02:27,000 --> 00:02:29,000 Через конструювання чутливих камер та інструментів. 21 00:02:30,000 --> 00:02:32,000 Прискіпливо вивчаючи небо. 22 00:02:34,000 --> 00:02:37,000 Їх роботою було спостереження близьких та далеких об’єктів, 23 00:02:37,000 --> 00:02:40,000 від комет, котрі перетинають Сонячну систему, 24 00:02:40,000 --> 00:02:44,000 до далеких галактик на околицях простору на часу, 25 00:02:44,000 --> 00:02:49,000 що дало нам свіжий та безпрецендентний погляд на Всесвіт. 26 00:03:20,500 --> 00:03:23,000 Всесвіт глибоких таємниць, прихованих секретів 27 00:03:24,000 --> 00:03:26,000 та шаленої краси. 28 00:03:27,500 --> 00:03:29,500 Із далеких гірських вершин Чилі 29 00:03:29,500 --> 00:03:32,000 європейські астрономи торкаються до зірок. 30 00:03:32,500 --> 00:03:33,500 Але чому Чилі? 31 00:03:34,000 --> 00:03:37,000 Що змусило астрономів прямувати на Південь? 32 00:03:41,000 --> 00:03:45,000 Європейська Південна Обсерваторія має штаб-квартиру у Гархінзі, в Німеччині. 33 00:03:49,000 --> 00:03:53,000 Але із Європи можна побачити тільки частину неба. 34 00:03:53,000 --> 00:03:57,000 Щоб заповнити пробіл, вам потрібно переміститися на південь. 35 00:04:06,000 --> 00:04:10,000 Протягом багатьох століть, зоряні мапи південного неба мали величезні білі плями – 36 00:04:10,000 --> 00:04:13,000 така собі небесна Terra Incognita. 37 00:04:15,000 --> 00:04:16,500 Рік 1595. 38 00:04:17,000 --> 00:04:21,000 Вперше голландські купці попливли в Східну Індію. 39 00:04:27,000 --> 00:04:31,000 Уночі навігатори Пітер Кейзер та Фредерік де Хоутман 40 00:04:31,330 --> 00:04:36,390 виміряли положення більше ніж 130 зірок південного неба. 41 00:04:43,000 --> 00:04:48,000 Незабаром зоряні глобуси та мапи показували дванадцять нових сузір’їв, 42 00:04:48,000 --> 00:04:52,000 ні одне із котрих досі не було бачене ніким із європейців. 43 00:04:54,000 --> 00:04:58,000 Британці були першими, хто побудував перший постійний астрономічний аванпост 44 00:04:58,000 --> 00:04:59,000 у південній півкулі. 45 00:05:00,000 --> 00:05:05,000 Королівську обсерваторію на мисі Доброї Надії було зведено в 1820. 46 00:05:06,000 --> 00:05:10,500 Трохи згодов Джон Гершель побудував свою приватну обсерваторію 47 00:05:10,500 --> 00:05:13,000 в Африці неподалік від знаменитої Столової Гори. 48 00:05:16,000 --> 00:05:17,000 Як чудово! 49 00:05:17,000 --> 00:05:22,000 Темне небо. Яскраві скупчення та хмари зірок над головою. 50 00:05:24,000 --> 00:05:27,000 Не дивно, що Гарвардська, Йельська та Лейденська обсерваторії 51 00:05:27,000 --> 00:05:31,000 поповнились своїми південними спостережними пунктами. 52 00:05:31,000 --> 00:05:34,000 Але дослідження південного неба 53 00:05:34,000 --> 00:05:38,000 і далі потребували багато мужності, пристрасті та стійкості. 54 00:05:43,000 --> 00:05:45,500 Іще п’ятдесят років тому, 55 00:05:45,500 --> 00:05:50,000 майже всі великі телескопи знаходились на північ від екватору. 56 00:05:51,000 --> 00:05:53,000 Та чому південне небо настільки важливе? 57 00:05:55,000 --> 00:05:59,000 Перш за все тому, що воно було вельми незвіданою територією. 58 00:05:59,500 --> 00:06:02,000 Ви не можете побачити все небо із Європи. 59 00:06:03,000 --> 00:06:07,000 Найкращий приклад - центр Чумацького Шляху, нашої галактики. 60 00:06:07,000 --> 00:06:10,000 Його важко спостерігати із північної півкулі, 61 00:06:10,000 --> 00:06:12,000 а в південній він перебуває високо над головою. 62 00:06:14,000 --> 00:06:16,000 Там також є Магелланові Хмари – 63 00:06:16,280 --> 00:06:19,600 дві малих галактики-сусідки Чумацького Шляху. 64 00:06:20,500 --> 00:06:25,000 Невидимі на півночі, але дуже помітні, коли ви перебуваєте південніше від екватору. 65 00:06:26,000 --> 00:06:27,000 В кінці кінців, 66 00:06:27,000 --> 00:06:31,300 європейським астрономам дуже заважали вуличне освітлення та погана погода. 67 00:06:32,000 --> 00:06:34,500 Переміщення на південь вирішило б більшість цих проблем. 68 00:06:38,000 --> 00:06:42,000 Подорож на прогулянковому судні в Голландії, червень 1953. 69 00:06:42,000 --> 00:06:44,500 Це було тут, в Ейсселмері, 70 00:06:44,500 --> 00:06:47,500 коли німецько-американський астроном Вальтер Бааде 71 00:06:47,500 --> 00:06:50,000 та голландський астроном Ян Оорт 72 00:06:50,000 --> 00:06:53,000 розповіли колегам про свій план європейської обсерваторії 73 00:06:53,000 --> 00:06:55,000 у південній півкулі. 74 00:07:00,000 --> 00:07:04,500 Поодинці ніяка із європейських країн не могла конкурувати із США. 75 00:07:04,500 --> 00:07:06,500 Але разом вони сила. 76 00:07:07,000 --> 00:07:12,000 Сім місяців по тому, дванадцять астрономів із шести країн зібралися разом тут, 77 00:07:12,000 --> 00:07:14,500 у цій величній Сенатській Залі Лейденського Університету. 78 00:07:14,500 --> 00:07:17,000 Вони підписали декларацію, 79 00:07:17,000 --> 00:07:22,000 на знак бажання заснувати Європейську обсерваторію у південній Африці. 80 00:07:23,000 --> 00:07:25,000 Це й вимостило шлях до народження ESO. 81 00:07:26,000 --> 00:07:29,000 Але постривайте!… Південна Африка? 82 00:07:30,000 --> 00:07:31,500 Так, у цьому був смисл. 83 00:07:31,500 --> 00:07:37,000 У південній Африці вже було обсерваторія Кейп, а після 1909, 84 00:07:37,000 --> 00:07:40,000 також і Трансваальська обсерваторія в Йоханнесбурзі. 85 00:07:40,000 --> 00:07:44,500 Лейденська обсерваторія також мала власну станцію в Хартебіспурті. 86 00:07:47,000 --> 00:07:49,000 В 1955, 87 00:07:49,000 --> 00:07:54,500 астрономи установили вимірювальні прилади для пошуків найкращого місця для великого телескопа. 88 00:07:54,500 --> 00:08:01,000 Зікогат у Великому Кару. Або Тафелькоп’є в Бломфонтейні. 89 00:08:02,000 --> 00:08:05,000 Але погода не була сприятливою. 90 00:08:06,000 --> 00:08:12,000 Десь в 1960, вся увага перейшла на суворий ландшафт північного Чилі. 91 00:08:13,000 --> 00:08:16,000 Американські астрономи також запланували тут 92 00:08:16,000 --> 00:08:18,500 свою власну обсерваторію у південній півкулі. 93 00:08:18,500 --> 00:08:25,000 Важкі кінні експедиції виявили умови набагато кращі, ніж у південній Африці. 94 00:08:26,000 --> 00:08:30,000 У 1963 році було вирішено остаточно. Це буде Чилі. 95 00:08:30,000 --> 00:08:33,000 Шість місяців по тому, гора Ла Сілла була обрана 96 00:08:33,000 --> 00:08:36,000 для розташування майбутньої Європейської Південної Обсерваторії. 97 00:08:36,000 --> 00:08:40,000 ESO перестала бути далекою мрією. 98 00:08:41,000 --> 00:08:47,500 Зрешта, п'ять європейських країн підписали Конвенцію ESO 5 жовтня 1962 року - 99 00:08:47,500 --> 00:08:53,000 це і є офіційним днем народження Європейської Південної Обсерваторії. 100 00:08:53,000 --> 00:08:56,500 Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди та Швеція 101 00:08:56,500 --> 00:09:01,000 зобов`язалися дотягнутись до південних зірок. 102 00:09:03,000 --> 00:09:07,000 Ла Сілла та її околиці були придбані у чилійського уряду. 103 00:09:08,000 --> 00:09:10,000 Була прокладена дорога до середини цього "ніщо". 104 00:09:11,000 --> 00:09:16,500 Перший телескоп ESO побачив світ у металургійній компанії в Роттердамі. 105 00:09:18,000 --> 00:09:21,000 І в грудні 1966, 106 00:09:21,000 --> 00:09:26,000 Європейська Південна Обсерваторія відкрила своє перше око до неба. 107 00:09:26,000 --> 00:09:32,000 Європа розпочала свою грандіозну подорож космічних відкриттів. 108 00:09:37,000 --> 00:09:40,500 Доктор Джей завершує цей спеціальний випуск ESOcast. 109 00:09:41,000 --> 00:09:44,000 Приєднуйтесь до мене в наступний раз для нової космічної пригоди. 110 00:09:47,000 --> 00:09:48,500 Цей ESOcast випущений ESO 111 00:09:48,500 --> 00:09:50,000 Європейською Південною Обсерваторією. 112 00:09:51,000 --> 00:09:52,000 ESO, Європейська Південна Обсерваторія 113 00:09:52,000 --> 00:09:54,000 є першорядною міжурядовою астрономічною науковою і технологічною організацією 114 00:09:54,000 --> 00:09:56,000 в проектуванні, будівництві та експлуатації найсучасніших наземних телескопів світу. 115 00:09:59,000 --> 00:10:05,000 Запис ESO; переклад від Олега Малого. 116 00:10:18,000 --> 00:10:21,000 Тепер, коли ви побули із ESO, 117 00:10:23,000 --> 00:10:27,000 попрямуємо за межі "цього світу" із Хабблом. 118 00:10:29,000 --> 00:10:32,000 Hubblecast висвітлює новітні відкриття 119 00:10:32,000 --> 00:10:36,000 від найвідомішої в світі та високо цінованої космічної обсерваторії, 120 00:10:37,500 --> 00:10:42,000 Космічного Телескопа Хаббл від NASA/ESA.